«ШЛЯХИ РОЗВИТКУ БОЙОВИХ МИСТЕЦТВ»

Дек 10, 2013   //   Автор: admin   //   Теоретичні розробки  //  Нет комментариев

«ШЛЯХИ РОЗВИТКУ БОЙОВИХ МИСТЕЦТВ»

Коли ми говоримо БОЙОВЕ МИСТЕЦТВО, що ми маємо на увазі, що сприймається суспільством під розумінням бойове мистецтво?

На сьогодні достатньо розмиті визначення бойове мистецтво, одноборство, вид спорту… спробуємо простежити шлях виникнення бойових мистецтв, або напрямків ведення беззбройного або озброєного бою та процес еволюції бойових мистецтв.

 

Споконвічно  бойове мистецтво виникало з метою виживання людини в складних політичних, міжусобних, соціальних умовах.  І володіння зброєю та засобами самозахисту та знищення супротивника вважалось не просто майстерністю або шляхом до хизування, а було єдиним шляхом для збереження власного життя та здобуття матеріальних благ і взагалі місця під сонцем. І фактично результатом поєдинку ставали життя або смерть суперників. З часом змаги в мистецтві бою стали проводитись з метою видовища (гладіаторські поєдинки, перші олімпіади). Саме тоді почались вводитись обмеження (правила) ведення поєдинку, які висувались для додавання видовищності та збереження життя бійців. Але паралельно продовжували своє існування системи ведення бою на знищення під час чисельних бойових дій.

Сьогодні на мій погляд казати про системи знищення суперника  можна тільки умовно, адже на щастя бойових дій не багато і карне законодавство стримує адептів бойових мистецтв від випробування власних сил та знищення суперників. Саме цим обумовлюється процес адаптації бойових систем до сучасних умов шляхом виключення дій та прийомів на знищення супротивника, або нанесення йому важких травм. Виключенням є системи, які стоять на озброєнні військових частин спеціального призначення та відповідних силових структур. Тому на наш погляд говорити про існування сьогодні бойових систем які ніби навчають «вбивати» дуже сумнівно, адже загальновідомим є той факт, що вбити людину психологічно значно важче, ніж зробити це фізично, а перевірити майстерність в цьому неможливо, інакше всі адепти цих бойових систем сьогодні сиділи би за гратами.

Потрібно розділити поняття одноборство і бойове мистецтво. Не всяке бойове мистецтво є єдиноборством, так само як і не всяке єдиноборство може бути визнане бойовим мистецтвом.

Спробуємо створити класифікацію та визначити спільні риси та відмінності бойових мистецтв та  одноборств.

Бойове мистецтво – мистецтво бою ,  за словником Ожогова мистецтво, високий ступінь уміння, майстерності в будь-якій сфері діяльності. Відповідно це широке поняття, найвища ступінь розвитку вмінь та навичок ведення бою, яке базується на певному духовному підґрунті. Процес  опанування та самовдосконалення  на шляху бойового мистецтва не має межі, та стає фактично способом життя. На сьогодні головною метою опанування є процес самовдосконалення.

Одноборства можна умовно поділити на спортивні та бойові:

а) спортивні – діють жорсткі правила та обмеження, велика увага приділяється захисному обладнанню, існує піраміда змагань та кваліфікаційна градація майстерності. Частіше за все поєдинок проводиться один на один. Головна мета здобуття перемоги над конкретним суперником або у змаганнях.

б) бойові – спрямовані на отримання вмінь та навичок самозахисту від одного, або декількох супротивників. А також принципи та прийоми використання підручних засобів дієві в реальній бойовій ситуації. Головна мета здобуття впевненості у собі та вмінь самозахисту.

Також можлива класифікація:

  •  В залежності від використання матеріальних засобів зброя (ії види) або без.
  •  В залежності від домінуючої техніки (ударна, борцівська, за наявністю больових та задушливих, змішана тощо…)

В усі часи існували люди, бійці, спортсмени, воїни, чиїм вмінням захоплювались оточуючи їх люди, намагаючись переймати досвід, прийоми, засоби ведення бою, таким чином створювались школи бойових мистецтв. Можливо цей процес виглядає стисло і поверхово, але аналізуючи історію виникнення бойових мистецтв Світу, які популярними сьогодні можна зробити певні висновки:

  1. За створенням кожної системи, Школи, напрямку, стилю бойових мистецтв стоїть Особистість. Це людина, яка не тільки майстерно володіє цим напрямком ведення бою, а й здатна об’єднати навколо себе однодумців, презентувати цей стиль суспільству, розпрацювати систему, методику викладання і пристосувати цей стиль до умов змагальної діяльності.
  2. Говорити про розподіл бойових мистецтв на традиційні і штучно створені не зовсім вірно, адже той набір прийомів, принципів, засобів ит.інш. систематизували, або знайшли люди (один створювач, або група, навіть покоління, але світу це б.м. презентують конкретні люди…), єдина різниця в  термінах коли все це відбувалось раніше, чи пізніше. Існування бойових мистецтв які виникли з якихось потойбічних причин залишимо без коментарів.
  3. Фактично всі бойові мистецтва світу в незалежності від історії створення пройшли шлях пристосування до змагальної діяльності і мають створені на власній базі види спорту.
  4. Спостерігаючи за існуванням та трансформаціями бойових мистецтв світу можна помітити спільні тенденції взаємопроникнення ті інтеграції бойових мистецтв за територіальним принципом, адже прикладом того є взаємозв’язок бойових мистецтв Японії, Кореї, Китаю, Таїланду.
  5. З іншого боку короткий аналіз європейських і вітчизняною систем військово-фізичної підготовки військ, що лягла в основу національних систем фізичного виховання населення, свідчить про те, що дані системи об’єднує ряд споріднених ознак:

а) Широкий спектр засобів, направлених на загальнофізичну і прикладну підготовку воїнів з акцентом на розвиток таких якостей як витривалість і силова витривалість, сприяючих застосуванню елементарних навиків в рукопашному бою, подоланні різних перешкод і інших дій, пов’язаних з конкретною військовою спеціалізацією, на тлі значного фізичного стомлення.

б) Застосування прийомів бойового єдиноборства навіть в період їх широкого використання на полях битв як засобу і методу спеціального військово-фізичного виховання воїна займало незначне місце в підготовці військ.

в) Певне місце у фізичному вихованні воїна мали спортивно-прикладні змагання і підготовка до них.

6.  Завжди на сторожі незалежності Держави стояли бойові мистецтва. Але сучасність пред’являє свої вимоги  до бойового мистецтва. На наш погляд це:

  • Ефективність в будь яких умовах;
  • Перспектива постійного самовдосконалення;
  • Доступність в опануванні для широких верств населення та вікових             категорій;
  • Можливість подальшої самореалізації та отримання змагального досвіду;
  • Пристосованість до менталітету та традицій власного народу;
  • Видовищність;

Саме враховуючи вище означене ми робимо висновок про необхідність співіснування та інтеграції бойового мистецтва (як мистецтва бою, тобто ведення бойових дій на знищення супротивника) та спорту, що походить від цього бойового мистецтва (як способу самореалізації та підготовки дітей та молоді до подальшого опанування бойовим мистецтвом). Про це свідчить велика кількість прикладів, це японське дзюдо,  карате та навіть сумо (з часів свого зародження воно значно змінилось, адже спочатку там використовувалась різноманітна техніка ударів руками та ногами) це корейське тхеквондо, китайське ушу зі спортивним напрямком – саньда, і навіть більш сучасне самбо.

Спробуємо проаналізувати часи створення бойових мистецтв світу та спортивних одноборств, звичайно ці дати можна назвати достатньо умовно, адже презентації того чи іншого бойового виду передували роки випрацювання системи, Школи…, але цікавим є і факт життєздатності бойових мистецтв у сьогоденні та їх популярність на світовій арені.

Бойове мистецтво Засновник Часи заснування
1 Панкратіон   648р. до н.е.
2 Сумо   642 р
3 Гліма (Ісландія)   ХІ сторіччя
4 Муай тай   ХІІІ сторіччя
5 Каторі-сінто-рю Іїдзаса Тьоісай Ієнао 1387—1488
6 Капоейра   ХVІІІ сторіччя перші достовірні згадки
7 Маллявеша  (Індія)   1731
8 Саватт Мішель Кассо 1824
9 Французький бокс Шарль Лекур 1832
10 Греко-римська боротьба   1848 перші турніри
11 Вольна боротьба   Середина ХІХ століття
12 Дзюдо Дзигоро Кано 1883 перша група
13 Дзе дзюцу Мусо Гонноскэ 1610—1615
14 Англійський Бокс   1719
15 Пенчак -Сілат  Соэродивирджо 1903
16 Айкідо Моріхей Уэсіба 1920 роки
17 Годзю-рю карате Міяги Тедзюн 1920 роки
18 Сетокан-рю карате Фунакосі Гітін 1924
19 Сіто-рю карате Мабуні Кєнва 1931
20 Сюдокан карате Тояма Канкен 1931
21 Валетудо   1930 роки перший бій представника клану Грейсі
22 Вадо-рю карате Хіронорі Оцука 1934
23 Самбо Харлампієв, Спірідонов, Ощепков 1938 офіційне визнання
24 Вовінам-вьетводао Нгуэн Лок 1938
25 Крав-мага (Ізраїль)  Имай (Имрэ) Лихтенфельд 1940
26 Мацубаясі-рю карате Нагаміне Сесін 1947
27 Хапкідо Чхве (Чой) Ен Соль після 1945 року
28 Кадзюкенбо-кенпо  Адриано Сонни Эмпера-до 1949
29 Кеокушин кай Мацутасу Ояма 1953 відкрив першу залу році
30 Іссин-рю карате Сімабуку Тацуо 1954
31 Тхэквондо Чой Хонг Хі 1955 визнання в Кореї
32  Арнис модерно Реми Амадором Пресасом 1957
33 Косікі карате Хисатака Масаюки 1958
34 Кікбоксинг Георг Брюкнер 1974
35 Дан-те Даніель Дао 1970
36 Есейкан будо Мочидзуки Хиро 1970
37 Фул-контакт карате   1972
38 Ашіхара карате Хайдеюки Ашіхара 1980
39 Шутрестлінг Антонио Иноки 1980
40 Славяно-Горицька боротьба Олександр Костянтинович Бєлов 1986
41 UFC Хорион Грэйси 1993
42 Спас Олександр Леонтійович Притула 1993
43 Фрі-файт Андрій Петрович Старовойт 1995
44 Прайд   1997

 

На наш погляд можна зробити декілька висновків:

  1. Найбільша кількість бойових мистецтв світу та спортивних одноборств які є популярними сьогодні створені у двадцятому столітті.
  2. Бойові мистецтва які мають тисячолітню історію на сьогодні виявляються життедієвими завдяки створенню на їх базі видів змагальних одноборств.
  3. «Закриті» кланові бойові системи приречені на вимирання, якщо вони не відкриваються для опанування широкими верствами населення.
  4. На сьогодні спостерігається новий віток історії одноборств тому найбільш популярними стають так звані змішані одноборства в яких присутня різноманітна техніка дозволених дій.
  5. Найбільшого розвитку та розповсюдження здобули одноборства, в яких чітко сформована система підготовки фахівців фактично на Державному рівні, розроблені та визнані Державою програми розвитку одноборства, впровадження його в систему освіти та офіційного визнання видом спорту.
  6. Для розвитку та популяризації одноборств важливим фактором є глобальна підтримка ЗМІ (газети, телебачення).
  7. Також важливим чинником розвитку виду одноборства є позитивний імідж та грамотно побудована піар компанія.
  8. Пріоритетною категорією впливу різних стилів одноборств залишається категорія підлітки, юнаки та молодь, але не менш важливим для розвитку є доступність до опанування різних вікових груп, тобто наявність оздоровчих напрямків та можливість існування загальнодоступних груп (для людей різного рівня фізичної підготовленості та стану здоров’я)

 

Добавить комментарий

Декабрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Сен    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Дніпропетровській регіональній Зразковій школі козацького традиційного бойового мистецтва "Спас-Штурм" - 15 років