Особливості козацького харчування

Янв 30, 2014   //   Автор: admin   //   Історія  //  1 комментарий

кулішЗапорізькі козаки були невибагливі в їжі. Про них говорили: «Запорожці як малі діти: дай багато — все з’їдять, дай мало — будуть задоволені». У домашніх умовах їжа козаків не відрізнялася від їжі селян. Головне, щоб було живильне і смачно.

У козаків, які довгий час проводили в походах, популярністю користувалася солона, в’ялена і сушена риба — Дніпро, озера і протоки Великого Лугу удосталь годували їх усякою рибою. Шматки червоної риби, наприклад, солили і вживали з хлібом «подібно до шинки». Сушену рибу в походах кришили в різні варива.

У шані в козаків були різні рибні юшки, які варилися в мідних казанах і для їжі розливалися по «ваганкам», — невеликим дерев’яним коритам. «Щербою» називалася рідко зварена мука на риб’ячій юшці. Пізніше так стали називати круту юшку з різних видів риб або юшку, заправлену різними крупами. Юшку нерідко їли разом з крутою «тетерею» — пшоняною кашею, до якої під час кипіння додавалося кисле житнє тісто. Варена риба «шляхетних» порід (осетри, коропа, соми) подавалась окремо на підстилці з очерету. Рибу на підносах подавали головою до отамана, який з риб’ячої голови і починав трапезу. Іноді варену або печену рибу могли поливати юшкою, в якій товкли часник з сіллю. Така приправа називалася «саламуром», «льоком».

Галушки — якнайдавніше блюдо, що стало одним з символів української кухні. Готували їх з пшеничної і гречаної муки, замішуючи на овочевому відварі, молоці або сироватці круте тісто. Нарізували його на «ремінці» довжиною 1 см. Давали їм полежати, щоб «пов’янули», а потім варили в киплячій підсоленій воді, поки спливуть. Їли галушки з салом, сметаною або юшкою (бульйоном).

Куліш простій високоживильний суп, який варили козаки в походах. Він замінював цілий обід. Пшоно, картоплю кидали в кип’яток і варили до готовності, заправляли підсмаженими разом луком, салом і зеленню. Лемішку готували так: у казан засипали гречану муку, заварювали кип’ятком, додавали сало, нарізане соломкою, перемішували і запікали.

Локшина. Відварювали локшину, додавали яйця, перемішували і запікали. Готували локшину іноді з сиром, а іноді з м’ясом.

«Шулік з медом» — солодкі борошняні вироби типу пряників. Робили їх у вигляді кульок із здобного тіста з маком.
Дріжджовий хліб з білої муки запорожці майже не їли, а випікали в золі «загреби» — прісні коржі з муки грубого помелу, в якій зберігалися клітковина і вітаміни.

Суворо дотримувалися християнські пости. За підрахунками істориків, 189 днів в році козаки не вживали продуктів тваринного походження. Крім того, багато хто з них постив, дотримуючись особистих обітниць. У час же походів основу раціону складали сухарі, крупи, мука, сушена риба-тараня і прісна вода. Вживання спиртних напоїв в цей період не допускалося під загрозою страти. У скрутних військових обставинах козаки дозволяли собі вживати в їжу і конину, хоч це заперечувало традиційним церковним звичаям і відношенню козаків до своїх бойових помічників.

Перш ніж сісти за обідній стіл, козаки читали молитву «Отче наш”, потім по знаку отамана куреня, що сидить на чолі столу, неквапливо бралися за їжу.

Коли запорожці відправлялися в похід, то брали з собою декілька горщиків тетері, толокна, тобто круто звареної каші, сушені галушки з салом.

 

1 комментарий

Добавить комментарий

Ноябрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Сен    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
Дніпропетровській регіональній Зразковій школі козацького традиційного бойового мистецтва "Спас-Штурм" - 15 років